Financial Times 14 вересня 2026 року повідомив із посиланням на джерела, обізнані з позицією Кремля, що Володимир Путін не хоче укладати угоду про енергетичне перемир’я до настання зими. За даними видання, у Москві розраховують, що зимові удари по українській енергетичній інфраструктурі посилять тиск на Київ і змусять його піти на поступки.
Як питання просувалося в переговорному треку
За словами джерел FT, безпосередньо залучених до мирних переговорів між США, Україною та Росією, тема припинення ударів по енергетичних об’єктах обговорювалася сторонами вже певний час. Спочатку вона порушувалася під час тристоронніх зустрічей, а з лютого, після того як ці переговори зайшли в глухий кут, — у рамках окремих зустрічей і непублічних каналів. Протягом кількох місяців Україна наполягала на взаємному припиненні ударів по енергетиці, портах та інших об’єктах критичної інфраструктури. Москва ці пропозиції відхилила і натомість посилила атаки. Водночас у Кремлі окремо заявляли, що розмови про енергетичне перемир’я з Україною «не ведуться».
Публічні заяви у вересні
- 13 вересня президент США Дональд Трамп заявив, що Україна має припинити удари по російських енергетичних об’єктах через дефіцит дизельного пального.
- 14 вересня Трамп заявив, що Україна та Росія нібито домовилися взаємно припинити удари по енергетиці, і пов’язав зростання світових цін на дизель здебільшого з війною Росії проти України.
- Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ готовий не завдавати ударів по російській енергетиці, якщо партнери гарантують реальну готовність Москви до того ж, і хоче обговорити енергетичне перемир’я з Трампом у Нью-Йорку.
- Зеленський також назвав взаємне припинення ударів по критичній інфраструктурі потенційним «першим кроком до миру», наголосивши, що будь-яке перемир’я має бути завершенням самої війни.
Двоє українських високопосадовців заявили FT, що заяву Трампа про нібито досягнуту домовленість розцінюють як сигнал американській громадськості, втомленій від високих цін на пальне.
Залишити відповідь