Гострий риносинусит: симптоми і лікування

Гострий риносинусит: що відбувається з носом і пазухами

Гострий риносинусит — це запалення слизової оболонки носа та приносових пазух, яке триває до чотирьох тижнів і найчастіше розвивається після застуди. У дорослого українця така картина знайома: три дні нежитю, біль голови, важкість над бровами або під очима, а на четвертий — здається, що «заклало» вже все. Це не просто нежить, який сам минає за тиждень, і не «алергія на протяг». Це окреме захворювання, яке має конкретні причини, критерії постановки діагнозу та схеми лікування.

Згідно з рекомендаціями EPOS (European Position Paper on Rhinosinusitis and Nasal Polyps, 2020), гострий риносинусит визначають за двома або більше симптомами, один з яких — закладеність носа або виділення з нього, а другий — біль/тиск у ділянці обличчя або зниження нюху. Саме ця комбінація відрізняє його від звичайного ГРВІ, де біль у пазухах може бути, а от справжнього зниження нюху — ні. У реальній клінічній практиці це важливо: навіть досвідчений лікар не ставить діагноз «риносинусит» лише за соплями, а спирається саме на поєднання ознак.

Для України проблема особливо відчутна в осінньо-зимовий період. За даними вітчизняних отоларингологів, на гострий риносинусит припадає близько 15% звернень до ЛОР-кабінетів поліклінік у Києві та Львові. Після пандемії COVID-19 кількість звернень зросла — і не лише через сам коронавірус, а й через зміну мікробіоти верхніх дихальних шляхів і тривале перебування в приміщеннях з сухим повітрям через часті відключення опалення.

Тому далі — без води й «універсальних порад з інтернету». Розберемо, як відрізнити гострий риносинусит від застуди та алергії, коли можна лікуватись вдома, а коли потрібен лікар, і що реально працює, а що — лише ілюзія дії.

Симптоми і форми: як відрізнити гострий риносинусит від застуди

Класична тріада скарг виглядає так: закладеність носа або рясні виділення, біль або відчуття тиску в ділянці обличчя, зниження або повна втрата нюху. До них додаються загальні ознаки — слабкість, підвищена температура тіла (зазвичай до 38,5°C), головний біль, кашель, особливо вночі. Якщо такі симптоми тривають до 10 днів і потім поступово зменшуються — це вірусний гострий риносинусит, тобто ускладнена застуда. Якщо ж на 5–7 день стан не покращується, а навпаки — піднімається температура, виділення з носа стають густішими, з’являється біль у конкретній пазусі — мова йде про бактеріальний гострий риносинусит.

Саме тут багато хто помиляється. Кажуть: «просто довго нежить», «мабуть, алергія», «треба перетерпіти». Насправді є чіткі орієнтири, за якими отоларинголог відрізняє один стан від іншого.

Вірусний vs бактеріальний гострий риносинусит

Ознака	Вірусний	Бактеріальний
Тривалість	До 10 днів з подальшим поліпшенням	Симптоми ≥10 днів без поліпшення або «друга хвиля» після 5–7 дня
Характер виділень	Прозорі або білуваті, рідкі	Густі, жовто-зелені, з неприємним запахом
Біль у ділянці обличчя	Помірний, розлитий	Локальний, посилюється при нахилі голови вперед
Температура	Зазвичай до 38°C, нормалізується	Тримається ≥38,5°C, може наростати
Загальний стан	Помірно порушений	Виражена слабкість, неможливість працювати
Тактика	Спостереження, промивання носа, зволоження повітря	Звернення до лікаря, можлива антибіотикотерапія

«Друга хвиля» — це класичний сценарій: людина захворіла на ГРВІ, ніби одужує, а на 6–8 день знову піднімається температура, повертається закладеність і біль. Саме це найчастіше і є ознакою бактеріального ускладнення.

Локалізація болю і підказки пазух

Гайморит (верхньощелепна пазуха) — біль і важкість у верхній щелепі, під очима, посилюється при нахилі вперед, може віддавати в зуби верхньої щелепи.
Фронтит (лобова пазуха) — біль над бровами, відчуття тиску на очі, посилюється вранці через нічний застій слизу.
Етмоїдит (гратчаста пазуха) — біль і набряк у ділянці перенісся, частіше у дітей і молодих людей.
Сфеноїдит (клиноподібна пазуха) — рідкісна, але підступна форма: біль «у центрі голови», потилиці, може супроводжуватись двоїнням в очах.

Якщо біль локалізований в одному конкретному місці, посилюється при постукуванні або натисканні — це вагомий привід не займатися самолікуванням тиждень, а звернутися до отоларинголога в перші 2–3 дні такого перебігу.

Що відбувається всередині: патофізіологія і типові збудники

Слизова оболонка носа і пазух — це не просто «ткань, яка виділяє слиз». Це складна захисна система з війчастого епітелію (клітини з мікроворсинками), слизових залоз, імунних клітин і кровоносних судин. У нормі слиз рухається в напрямку носоглотки завдяки руху війок і захоплює бактерії, віруси, пил, алергени. Цей механізм називають мукоциліарним кліренсом. Він працює як конвеєр: одні клітини виробляють слиз, інші — рухають його, треті — знешкоджують те, що туди потрапило.

При ГРВІ вірус ушкоджує епітелій і сповільнює роботу війок. Слиз застоюється, набрякає слизова, закриваються вузенькі протоки пазух. Усередині пазухи змінюється тиск і pH, активується запальний каскад. Якщо на цей «застій» нашаровується бактеріальна флора — розвивається бактеріальний гострий риносинусит. Якщо ні — симптоми повільно зменшуються і людина одужує сама.

Збудники: хто винен найчастіше

Найпоширеніші бактеріальні збудники гострого риносинуситу у дорослих — Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae та Moraxella catarrhalis. Ці дані підтверджуються багаторічними дослідженнями, зокрема оглядами в базі PubMed (ID: 26980135) і рекомендаціями IDSA (Infectious Diseases Society of America, 2012). У дітей спектр дещо інший: там частіше зустрічається H. influenzae та M. catarrhalis, рідше — пневмокок. У дорослих, які часто користуються інтраназальними судинозвужувальними краплями понад 7–10 днів, до цього списку додається Staphylococcus aureus і навіть грамнегативна флора, стійка до стандартних препаратів.

Вірусний тригер: що запускає процес

У 90% випадків гострий риносинусит починається саме з вірусної інфекції. Найчастіше — риновіруси, віруси грипу, парагрипу, аденовіруси, респіраторно-синцитіальний вірус. Після пандемії COVID-2019 до цього переліку додався SARS-CoV-2, який часто дає саме виражену втрату нюху і тривалу закладеність. Це одна з причин, чому в останні роки збільшилась кількість пацієнтів з ускладненими формами.

Риновірус — до 50% усіх випадків вірусного риносинуситу в дорослих.
Вірус грипу — частіше дає ускладнення у вигляді бактеріального гаймориту.
Аденовірус — триваліший перебіг, до 14 днів, частіше у дітей.
SARS-CoV-2 — втрата нюху може зберігатися тижнями, навіть без виражених виділень.

Розуміння механізму важливе на практиці: якщо людина знає, що риносинусит майже завжди починається як застуда, простіше зрозуміти, чому лікарі не призначають антибіотики «для профілактики» в перші 5–7 днів. Профілактика антибіотиками при вірусній інфекції не працює, а лише підвищує стійкість бактерій і ризик побічних ефектів.

Діагностика: коли вистачить огляду, а коли потрібне КТ

У більшості випадків отоларинголог ставить діагноз гострого риносинуситу вже на підставі скарг і звичайного огляду порожнини носа — передньої риноскопії. Лікар бачить набряк слизової, слизовий або гнійний вміст у середньому носовому ході — саме там відкриваються протоки гайморової, лобової та передніх гратчастих пазух.

Базове обстеження

Стандартний мінімум, який зазвичай достатній при неускладненому перебігу:

Збір скарг і анамнез (тривалість, динаміка, попереднє лікування).
Передня риноскопія — огляд носових ходів і місця виділень.
Орофарингоскопія — оцінка стікання слизу по задній стінці глотки.
Загальний аналіз крові — дозволяє побачити, чи є бактеріальне запалення (зсув формули вліво, підвищення ШОЕ, лейкоцитоз).
За показаннями — С-реактивний білок (СРБ). Значення вище 40 мг/л у дорослого з відповідною клінікою підвищує ймовірність бактеріальної причини.

Коли призначають КТ або рентген

Комп’ютерна томографія приносових пазух — «золотий стандарт» візуалізації. Її призначають не всім підряд, а за чіткими показами: підозра на ускладнення (набряк повік, порушення зору, сильний головний біль, висока температура, що не знижується), відсутність ефекту від лікування, рецидиви частіше 4 разів на рік, підготовка до операції. Простий рентген пазух нині використовується рідше: його чутливість нижча, ніж у КТ, особливо для гратчастої та клиноподібної пазух.

Метод	Що показує	Коли доречний
Передня риноскопія	Стан слизової, характер виділень	Первинний огляд у ЛОРа
Рентген пазух	Рівень рідини, грубі зміни	Обмежено, переважно у дітей та в екстрених випадках
КТ пазух	Детальна анатомія, всі пазухи, кісткові структури	Ускладнення, рецидиви, підготовка до операції
Ендоскопія носа	Візуальний огляд усіх ходів під збільшенням	Підозра на поліпи, пухлини, джерело кровотечі

У поліклініках Києва, Львова, Дніпра КТ пазух зазвичай призначають після 10–14 днів без ефекту від пробного лікування. Це дозволяє уникнути зайвого опромінення і не пропустити момент, коли потрібне хірургічне втручання.

Лікування: що реально працює при гострому риносинуситі

Лікування гострого риносинуситу — це завжди «сходинки»: від простого до складного. Лікар підбирає обсяг терапії залежно від того, який це риносинусит — вірусний, бактеріальний, з ускладненнями чи без. Універсального рецепту немає, але є чіткі принципи, визнані міжнародними рекомендаціями EPOS 2020 та вітчизняним протоколом МОЗ України.

Крок 1: Зволоження, промивання, судинозвужувальні

Це база, яка потрібна при будь-якій формі. Ізотонічний сольовий розчин (0,9% NaCl) для промивання носа 2–3 рази на день зменшує набряк і виводить слиз. Можна використовувати готові аптечні спреї (наприклад, на основі морської води) або зробити розчин самостійно: половина чайної ложки солі на 250 мл кип’яченої води кімнатної температури. Судинозвужувальні краплі (ксилометазолін, оксиметазолін) — не довше 5–7 днів, інакше виникає медикаментозний риніт, коли ніс без крапель уже не дихає взагалі.

Крок 2: Інтраназальні кортикостероїди

Це основа патогенетичного лікування. Спреї з мометазоном, флутиказоном, будесонідом зменшують набряк слизової, відновлюють відтік з пазух і прискорюють одужання. Саме вони дозволяють уникнути антибіотиків у багатьох випадках. Курс — зазвичай 14 днів, під контролем лікаря. Це безпечно навіть при тривалому застосуванні — ризик системних побічних ефектів мінімальний, бо діюча речовина працює місцево.

Крок 3: Антибіотики — тільки за показами

Антибіотики при гострому риносинуситі призначають лише при бактеріальній формі. Препарати першої лінії в Україні — амоксицилін/клавуланат, цефалоспорини II–III покоління, макроліди (азитроміцин, кларитроміцин) при алергії на пеніциліни. Тривалість курсу — зазвичай 7–10 днів для бета-лактамів і 5 днів для азитроміцину. Приймати «для профілактики» або скорочувати курс при перших поліпшеннях — не можна: це формує стійкість бактерій і підвищує ризик рецидиву.

Крок 4: Додаткова терапія

Іноді лікар додає муколітики (ацетилцистеїн, карбоцистеїн), антигістамінні при супутній алергії, фітопрепарати. Доказова база для останніх невелика, але в комбінації з основною терапією вони можуть полегшити симптоми. Промивання пазух методом «зозулі» (вакуум-дренаж) ефективне при рясному гнійному вмісті та вираженому больовому синдромі. Цю процедуру проводять у ЛОР-кабінеті, зазвичай 3–5 сеансів.

Коли потрібна операція

Якщо протягом 4–6 тижнів консервативне лікування не дало результату, розвинулись ускладнення (набряк повік, погіршення зору, менінгеальні симптоми) або є анатомічні причини хронічного процесу (викривлення перегородки, поліпи, кіста) — отоларинголог може рекомендувати функціональну ендоскопічну операцію на пазухах (FESS). Це малоінвазивне втручання через ніс, без зовнішніх розрізів, з відновленням за 5–7 днів.

Самолікування «як у сусіда» — погана ідея. Якщо через 7–10 днів симптоми не зменшуються, а тим більше наростають — це привід записатися до отоларинголога, а не змінювати краплі в аптеці.

Гострий риносинусит у дітей: особливості, про які варто знати батькам

У малюків до 6 років гострий риносинусит має свої особливості. По-перше, пазухи ще не повністю сформовані: лобові пазухи з’являються до 7–8 років, клиноподібна — до 12. Тому у малюків частіше зустрічається етмоїдит і гайморит, рідше — фронтит. По-друге, діти не завжди можуть описати біль і скаржаться просто на «голову болить» або «не хочу їсти».

Ознаки, на які варто звернути увагу

Нежить, який триває понад 10–14 днів без явного поліпшення.
Густі жовто-зелені виділення з носика, особливо вранці.
Нічний кашель через стікання слизу по задній стінці глотки.
Набряк повік, особливо вранці, без алергічного компонента.
Підвищення температури тіла до 38,5°C і вище після кількох днів «нормальної» застуди.
Малюк відмовляється від їжі, вередує, погано спить.

Лікування у дітей базується на тих самих принципах, що й у дорослих, але з обмеженнями. Судинозвужувальні краплі у віковому дозуванні, сольові промивання, інтраназальні кортикостероїди (з 2 років для більшості препаратів). Антибіотики — лише за підтвердженою бактеріальною причиною і тільки ті, що дозволені у відповідній віковій групі. Народні методи — прогрівання, інгаляції над картоплею, закапування соку буряка чи цибулі — у дітей не рекомендовані: вони можуть викликати опік слизової або алергічну реакцію.

Профілактика: як знизити ризик повторних епізодів

Гострий риносинусит рідко буває одноразовим. Якщо людина перехворіла на нього одного разу, ризик повторного епізоду протягом року — близько 30%. Тому прості профілактичні дії реально знижують шанс знову опинитися в ЛОР-кабінеті.

Загальні правила

Підтримуйте вологість у приміщенні 40–60% — особливо взимку, коли працює центральне опалення.
Промивайте ніс ізотонічним розчином після перебування в місцях скупчення людей, після контакту з хворим на ГРВІ.
Лікуйте ГРВІ правильно: не переносьте її на ногах, дайте собі 3–5 днів вдома, не зловживайте судинозвужувальними краплями.
Зміцнюйте місцевий імунітет: прогулянки на свіжому повітрі, збалансоване харчування, достатній сон.
Контролюйте алергічний риніт, якщо він є: запущена алергія — частий «вхід» для бактеріального риносинуситу.

Вакцинація від грипу і пневмокока знижує ризик бактеріальних ускладнень. Це не гарантія від застуди, але серйозна підстраховка. В Україні доступна вакцина від пневмокока (Превенар 13, Синфлорикс) і від грипу (Ваксигрип, ДжіСі Флю). Щеплення особливо рекомендоване дітям до 5 років, дорослим старше 65, людям з хронічними захворюваннями дихальних шляхів.

Міфи і помилки, які заважають одужанню

Навколо теми риносинуситу існує чимало «народної мудрості», яка не просто марна, а й шкідлива. Розберемо найпоширеніші з них.

Міф 1: «Прогрівання пазух прискорить одужання»

Тепло до пазух у гострому періоді категорично протипоказане. Якщо в пазусі є гній і набряк — прогрівання підсилює кровообіг, а отже, і запалення. Можливе ускладнення аж до абсцесу або переходу процесу на очну ямку. Прогрівання допустиме лише на стадії одужання, коли температура тіла нормальна і немає гнійних виділень — і лише після огляду лікаря.

Міф 2: «Антибіотики потрібні при будь-якому нежиті»

Ні. До 90% гострих риносинуситів — вірусні, і антибіотики на них не діють. Безконтрольний прийом антибіотиків — це пряма дорога до антибіотикорезистентності, молочниці, дисбактеріозу і алергічних реакцій. Лікар призначає антибіотик лише при підтвердженій або високо ймовірній бактеріальній причині.

Міф 3: «Чим більше крапель — тим швидше пройде»

Судинозвужувальні краплі — це «швидка допомога» на 4–6 годин, не лікування. Використання довше 5–7 днів призводить до зворотного ефекту: слизова перестає реагувати, розвивається медикаментозний риніт, з яким потім доводиться боротися місяцями.

Міф 4: «Якщо пройшло само — до лікаря можна не йти»

Епізод минув — добре. Але якщо такі епізоди повторюються 4 і більше разів на рік, це вже хронічний риносинусит або привід шукати анатомічну причину (викривлення перегородки, поліпи, кісти). Один візит до отоларинголога з ендоскопією може заощадити роки неприємних симптомів.

Гострий риносинусит і міжнародні рекомендації: що кажуть у Європі та США

У європейській практиці основним документом є EPOS 2020 (European Position Paper on Rhinosinusitis and Nasal Polyps). Він чітко визначає діагностичні критерії гострого риносинуситу, алгоритм лікування і покази до антибіотикотерапії. Згідно з цим документом, у більшості пацієнтів антибіотики не потрібні, достатньо сольових промивань та інтраназальних кортикостероїдів.

Американські рекомендації IDSA (Infectious Diseases Society of America, 2012) та оновлення Американської академії отоларингології (AAO-HNS) збігаються з європейськими: амоксицилін/клавуланат як перша лінія, макроліди — при алергії, чіткі покази до спостереження без антибіотиків. Відмінність — у США ширше практикується бактеріологічний посів виділень з пазухи при рецидивуючому перебігу, в Україні цей метод поки що доступний переважно у приватних лабораторіях.

Українські рекомендації збігаються з європейськими за основними принципами, але мають свої особливості: обмежена доступність КТ у державних поліклініках, часте самолікування антибіотиками з аптеки «без рецепта» (хоча формально з 2022 року це заборонено), висока роль сімейного лікаря у первинній діагностиці. Саме тому в Україні критично важливо, щоб пацієнт приходив до лікаря в перші 7–10 днів, а не на 3–4 тижні з ускладненнями.

Коли звертатися до лікаря: червоні прапорці

Є симптоми, при яких зволікати не можна — це так звані «червоні прапорці», що вказують на ускладнення або серйознішу патологію:

Сильний головний біль, що не знімається знеболючими.
Набряк повік, особливо односторонній, почервоніння шкіри навколо ока.
Порушення зору: двоїння, зниження гостроти, біль при русі очних яблук.
Випинання очного яблука вперед або вбік.
Температура тіла вище 39°C, що тримається понад 3 доби.
Судоми, сплутаність свідомості, різка слабкість у м’язах обличчя.
Багаторазова блювота на тлі сильного головного болю.

Ці ознаки можуть свідчити про орбітальні ускладнення (абсцес очної ямки), менінгіт, тромбоз кавернозного синуса. У таких випадках потрібна негайна госпіталізація. У Києві цілодобово приймають пацієнтів з такими ускладненнями Олександрівська клінічна лікарня, лікарня швидкої медичної допомоги, дитяча лікарня «Охматдит». В інших областях — обласні лікарні та дитячі обласні лікарні з ЛОР-відділеннями.

Коротко: що робити, якщо захворів на гострий риносинусит

Алгоритм простий і зрозумілий. У перші 5–7 днів ГРВІ — промивати ніс сольовим розчином, зволожувати повітря, не зловживати краплями, спостерігати за динамікою. Якщо на 5–7 день стало гірше, або симптоми не зменшуються до 10 дня — записатися до отоларинголога. Лікар проведе огляд, за потреби призначить КТ і підбере терапію: інтраназальні кортикостероїди, промивання, при бактеріальній причині — антибіотики. Ускладнення трапляються рідко, але вимагають негайної медичної допомоги.

Гострий риносинусит — не вирок і не привід місяцями сидіти на краплях. Це захворювання з чіткими правилами діагностики і лікування, яке при правильному підході минає за 2–3 тижні без наслідків. Головне — не зволікати зі зверненням до фахівця, коли звичайна застуда поводиться «не так, як зазвичай».

Якщо у вас зараз триває епізод нежитю з болем у ділянці обличчя, який не зменшується понад тиждень — запишіться на прийом до отоларинголога. Базова консультація, огляд і призначене лікування зазвичай достатні, щоб повернути нормальне дихання і нюх без антибіотиків і ускладнень.

Часті запитання (FAQ)

Скільки триває гострий риносинусит?

Гострий риносинусит триває до 4 тижнів. Більшість випадків вірусного риносинуситу минають за 7–10 днів, бактеріальний — за 10–14 днів при правильному лікуванні. Якщо симптоми зберігаються понад 12 тижнів без перерви — це вже хронічний риносинусит і потрібне окреме обстеження.

Чи можна лікувати гострий риносинусит без антибіотиків?

Так, у більшості випадків. Вірусний риносинусит лікується без антибіотиків: промивання носа, інтраназальні кортикостероїди, зволоження повітря. Антибіотики потрібні лише при підтвердженій бактеріальній причині, яку визначає лікар за клінічною картиною та аналізами.

Як відрізнити гайморит від звичайного нежитю?

Гайморит — це гострий риносинусит з ураженням верхньощелепних пазух. Його ознаки: біль і важкість під очима, посилення болю при нахилі голови вперед, густі жовто-злені виділення, зниження нюху, температура. Простий нежить зазвичай не дає локального болю в пазухах і зниження нюху.

Чи можна прогрівати ніс при риносинуситі?

У гострому періоді, особливо при підвищеній температурі і гнійних виділеннях, прогрівання протипоказане — це може посилити запалення і призвести до ускладнень. Теплові процедури допустимі лише на стадії одужання, після огляду лікаря, і лише як доповнення до основного лікування.

Чи потрібно робити КТ при кожному риносинуситі?

Ні. КТ призначають лише за показами: підозра на ускладнення, відсутність ефекту від лікування протягом 3–4 тижнів, часті рецидиви, підготовка до операції. У першому епізоді неускладненого риносинуситу зазвичай достатньо огляду ЛОРа і загального аналізу крові.

Чи передається гострий риносинусит?

Сам по собі риносинусит не заразний. Заразна ГРВІ, яка його викликала, тому в перші дні хвороби варто обмежити контакти. На побутовому рівні: хворий чхає — оточуючі можуть підхопити вірус, і у них теж розвинеться риносинусит. Але це не прямий «риносинусит від людини», а повторний епізод ГРВІ.

Чи можна лікувати риносинусит народними методами?

Деякі методи (промивання сольовим розчином, тепле пиття, зволоження повітря) працюють і доказово. Інші (закапування соку цибулі, часнику, буряка, інгаляції над картоплею) можуть викликати опік слизової або алергію. Народні методи не повинні замінювати огляд лікаря і призначену терапію при бактеріальному риносинуситі.

Як часто можна використовувати судинозвужувальні краплі?

Не довше 5–7 днів поспіль, не частіше 2–3 разів на день. Інакше розвивається медикаментозний риніт, при якому ніс без крапель уже не дихає. Якщо полегшення від крапель тримається менше 2–3 годин — це сигнал звернутися до лікаря.

Чи допомагає «зозуля» при гаймориті?

Так, промивання пазух методом вакуум-дренажу («зозуля») ефективне при рясному гнійному вмісті і вираженому набряку. Процедуру проводять у ЛОР-кабінеті курсом 3–5 сеансів. Вона не замінює антибактеріальну терапію, якщо є покази до антибіотиків, але добре доповнює її.

Чи можна займатися спортом при риносинуситі?

У перші 5–7 днів з температурою і вираженими симптомами — краще утриматися, дати організму відновитися. У період одужання — помірне навантаження можливе, якщо самопочуття дозволяє. Інтенсивний спорт під час запалення може подовжити одужання і збільшити ризик ускладнень.

Гострий риносинусит: симптоми, лікування та профілактика