Вищий антикорупційний суд обрав колишньому державному секретарю Міністерства закордонних справ України Олександру Банькову, який обіймав посаду у 2020–2024 роках, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб із можливістю застави 10 мільйонів гривень. Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури клопотав про тримання під вартою з альтернативою застави у 15 мільйонів гривень, а сторона захисту називала суму «великою» і просила про «більш м’який» запобіжний захід. Про це стало відомо 3 серпня 2026 року.
Ролі ключових фігурантів
- Олександр Баньков — колишній державний секретар МЗС України (2020–2024); підозрюваний у шахрайстві, відмиванні та привласненні коштів.
- Раміз Рамазанов — екскерівник апарату МЗС, чинний радник Постійного представництва України при відділенні ООН у Женеві; підозрюваний.
- Владислав Резніков — керівник підконтрольної громадської організації «Центр сприяння міжнародному співробітництву»; підозрюваний.
- Бухгалтер громадської організації «Центр сприяння міжнародному співробітництву» — підозрюваний.
Ролі установ у розслідуванні
Розслідування вели Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП), які наприкінці липня повідомили про викриття злочинної групи. За даними слідства, на початку повномасштабного вторгнення Росії Баньков вмовляв донорів і працівників дипломатичних установ переказувати фіндопомогу Україні на банківський рахунок підконтрольної громадської організації. Кошти виводили на рахунки підставних ФОПів, через конвертаційні центри переводили в готівку і витрачали на власні потреби. Загалом через підконтрольні компанії та ФОПів могли легалізувати 37,3 млн грн.
Залишити відповідь